| Меню сайту |
|
|
 |
| Всі блоги |
|
|
| Наше опитування |
|
|
|
 | |  |
| Головна » 2010 » Січень » 27 » ГЕРОЇВ КРУТ, або ВІЧНО БИТІ, ВІЧНО ПЕРЕМОЖЕНІ
ГЕРОЇВ КРУТ, або ВІЧНО БИТІ, ВІЧНО ПЕРЕМОЖЕНІ | 12:07 |
 Сьогодні і завтра злий поет Олександр Некрот републікує в російсько- та україно-мовному блогах на обох своїх Сайтах-Близнюках досить-таки цікаву статтю Сергія Аксьоненка "Вічно биті. Вічно переможені", присвячену українським націоналістам, їхнім святам і "героям". Зрозуміло, для україномовного Близнюка на ймення Юейпс довелося власноручно зробити переклад.
Який стосунок дана тема має до моєї літературної творчості?
Прямий.
Чого вартий хоча б вірш ГЕРОЕВ КРУТ...
Отже - стаття.
Як націоналісти нав'язують народові України свої комплекси... Скільки нових свят заснували українські націоналісти, на чолі з президентом... Візьмемо хоча б так званий "День соборності України" - день, коли було підписано "Акт Злуки". Як можна святкувати день підписання акту взаємної зради? Адже того самого 1919 року, коли було підписано цей акт між Українською Народною Республікою і Західно-Українською, їх лідери - Петлюра і Петрушевич - перейшли служити до тих, заради боротьби з ким і об'єднувалися. Петлюра віддав територію ЗУНР Польщі, а Петрушевич побіг служити Денікіну, котрий ПРИНЦИПОВО не визнавав незалежної України.
А чого варте святкування роковин бою під Крутами? Дня, коли обдурені галицькі студенти давали можливість Центральній Раді вбивати трудівників заводу "Арсенал". І ось як тодішні керівники України повелися тоді з цими студентами. Згадує один із чільників уряду тодішньої України, пізніше міністр при гетьманові Скоропадському Д.Дорошенко. "Нещасну молодь довезли до станції Крути і висадили тут... У той час, коли юнаки... виступили проти більшовистських загонів, що насувалися, начальство їхнє, група офіцерів, залишилася в поїзді і влаштувала тут пиятику... більшовики без труднощів розбили загін молоді і погнали його до станції. Побачивши небезпеку, ті, що знаходились у поїзді, поспішили дати сигнал до від'їзду, не залишившись ані на хвилину, щоб захопити із собою тікаючих...".
(Ілюстрації до поста знайдені за пошуковим запитом 'під Крутами' на офіційному веб-порталі Чернігівської обласної ради.)
А святкування річниці проголошення незалежності "Карпатської України" 15 березня 1939 року! Чому не говорять, що тут була спроба створення держави-сателіта фашистської Німеччини? САМЕ цього просили лідери Закарпаття на чолі з А.Волошиним у Гітлера. Але той повважав за потрібне віддати Закарпаття Угорщині.
З іншого боку - в тій "історії", яку нам нав'язують націоналісти, взагалі немає чого святкувати: там майже немає перемог - самі поразки, а якщо і є якісь перемоги, то лише українців над українцями.
 Звичайно - це лжеісторія, але іншої в них немає! Вони ж бо відмовляються від спадку Богдана Хмельницького з його перемогами над ворогами українського народу. Хмельницький їм не догодив тим, що пішов на союз із Росією. Націоналісти відмовляються від усіх славетних перемог, здобутих українцями в союзі з російським народом, більше того - вони дивним чином ПЕРЕМОГИ ПЕРЕТВОРЮЮТЬ НА ПОРАЗКИ! Вдумайтесь у безглуздість пропозиції Ющенка: замість того, щоб відсвяткувати 300-річчя Полтавської ПЕРЕМОГИ разом із росіянами, він запропонував шведам разом з ними СВЯТКУВАТИ ЇХНЮ ПОРАЗКУ! Це при тому, що з Мазепою пішла жменька українців, котрі практично не брали участі в Полтавській битві. А ось із Петром залишилася переважна частина українського народу, причому ці українці в Полтавській битві участь брали і разом із росіянами здолали шведів. Шведи, вислуховуючи безумну пропозицію нашого "гаранта", змушені робити вигляд, що їм це не не зовсім нецікаво. Ввічлива мова дипломатії не дає можливості заявити Ющенкові, наскільки образливою для самих шведів є його поведінка! Річ у тім, що народи, які себе поважають, не святкують поразок, про них намагаються якнайскоріше забути. Святкують лише перемоги! Ще влаштовують жалобу по трагічних датах. Наші націоналісти запровадили у практику святкування поразок. Крути, Полтава... Навіть трагічні події голоду 1930-х згадують таким чином, що це схоже на святкування.
Відмовилися націоналісти й від усіх перемог, здобутих Україною у складі СРСР. Тепер замість ПЕРЕМОГИ радянського народу у Великій Вітчизняній нам, по суті, пропонують відзначати ПОРАЗКУ фашистських прислужників у Другій світовій! Перейти до прямого пошанування фашизму багатьом націоналістам заважає той факт, що їхні нинішні господарі - США - були все ж союзниками СРСР.
Націоналісти не розуміють, чому багато українців, особливо з Півдня і Сходу нашої країни, так негативно ставляться до їхньої політики. Але... лишімо поки що збоку зубожіння, розвал економіки, культури та всі інші "блага", котрі принесла влада націоналістів. Поговорімо про національну гордість. Як має людина, котра народилася в радянській Україні, котра все життя знала, що її предки здобули перемогу під Полтавою, поставитися до того, що це була не перемога, а поразка? Як має поставитись людина, яка все життя знала, що вона разом із російським і білоруським народом належить до найвеличнішої культури, однієї з провідних культур Земної Кулі, до того, що цю велику культуру створили "іноземці", а своєю рідною культурою вона повинна віднині вважати ту - глибоко-провінційну і непомітну у світовому масштабі - культуру, що нав'язують націоналісти? Культуру, яка нічого, крім фольклорних шаровар і вишиванок, не дала світовій цивілізації. Як має поставитись українець, котрий усе життя знав, що його Батьківщина - найвеличніша держава Планети, держава світового масштабу, до того, що це виявляється не його Батьківщина, це була "країна-окупант", а його батьківщиною насправді є країна, котру вічно "гнобили" і принижували, котра входить до розряду найгірших країн світу за більшістю показників, котра принижено просить, щоб її "взяли у Європу", а замість цього "Європа" забирає в неї морський шельф і забороняє страчувати маньяків-убивць? Як має поставитись українець, котрий усе життя знав, що перша людина в Космосі громадянин його країни, полетів у Космос 1961 року і що перший українець злітав у Космос іще в 1962 році на СВОЄМУ кораблі, до того, що це були "окупанти"? А перший українець піднявся в Космос, виявляється, тільки в 1997 році і зовсім не на своєму, а на американському кораблі. Як має поставитись українець, чиї предки вийшли переможцями з Великої Вітчизняної, до того, що билися вони за владу "окупантів"? А справжні "герої" не вони, а ті, хто воював на боці розбитих фашистів! Як можна поставитися до всієї цієї маячні? Яка поважаюча себе людина відкине славетне минуле переможця і прийме минуле вічно переможеного!
Слід сказати, що заміна в тексті національного гімну "Ще не вмерла Україна" слова "Україна" словом "УкраїнИ" нічого не міняє. Тепер "умирає" не вся Україна, а її слава і воля. Як-то кажуть, не вмер Данило, то болячка задавила. Адже текстом, що написаний Чубинським під час хмільного бенкетику, влада на рівні підсвідомості привчає народ до думки, що Україна явище тимчасове, що їй загрожує смерть. "ЩЕ не вмерла" означає, що скоро помре. Слова мають властивість утілюватися в життя. І чи не через гімн ми позаду Планети всієї?
А пам'ятаєте, як починався гімн радянської України? "Живи, Україно, прекрасна i сильна...". Який контраст - там було життя. Зараз смерть.
I з цим пов'язано все! Візьмемо нашу українську армію. Якби не страшні трагедії, що супроводжують її життєдіяльність, вона б виглядала смішною. Тільки це моторошний, божевільний сміх! Від СРСР нам дісталась одна з наймогутніших армій світу, з третім у світі ядерним потенціалом. Найкращу техніку ми знищували за власні гроші, під наглядом пильних американців. Здали ядерний потенціал. Стали нікому не цікавими. Вирішили постріляти - влучили в житловий будинок. Убили своїх громадян. Після такої трагедії начальство заборонило нашій армії стріляти на суші й дозволило стріляти в морі. Зміркувавши, що в морі житлових будинків немає, і нічого страшного не станеться. Поїхали стріляти в море - збили літак. Після цього взагалі стріляти перестали - й усе одно трагедія: літак упав просто на людей! Перестали і стріляти, і літати - тоді почали вибухати склади з боєприпасами. А залишки радянського озброєння стали знімати з бойової служби і продавати на сторону. В народі з'явилася навіть гірка приказка: "Українська армія - найстрашніша армія у світі, тому що страшна не для ворогів, а для своїх". А мало хто пам'ятає, з чого все почалося! Все почалося з духовних речей. Адже те, що відбувається на духовному рівні, так чи інакше втілюється в життя. Націоналісти на духовному рівні вирішили замінити перемоги армії її поразками, і вони домоглися, що ці поразки стали реальністю. Розповідаю зі слів очевидця. Мій співрозмовник - колишній моряк, розповідь його точно передає суть того, що відбувалося.
1991 чи 1992 рік. Заняття з історії. Курсанти вивчають перемогу російського флоту при Гангуті. Бій, у котрому брало участь чимало українців. Приходить перевіряючий із когорти новопризначених "замполітів-націоналістів". І каже приблизно таке: "Чого ви вивчаєте цей Гангут, коли в той час Сірко на чайках плавав!". Може, там не Сірко був, а Грицько, не пам'ятаю, але суть "реформ" Муляви відображена точно. От із цих-бо націоналістичних реформ і розпочався розвал нашої армії!
Допоки націоналісти нав'язуватимуть усій Україні свою психологію вічно битих? Допоки приреченість вічно переможених вестиме нашу країну до нових і нових поразок? Зараз, після того як Румунія забрала в нас шельф, її президент, натхненний легкими перемогами, заявив, що не визнаЄ північних кордонів, що виникли в результаті пакту Молотова-Ріббентропа. Тобто заявив претензії на Буковину. І це тільки початок!
Чи довго при владі будуть люди, здатні лише втрачати і програвати?
Сергій Аксьоненко,
журналіст, народний депутат України другого скликання
Джерело: стаття Вечно битые. Вечно побежденные на сайті Русская линия. Опублікована 23.06.2009
P.S. Пригадався мені також вірш українською мовою, присвячений націоналістам: УЛЬТРАПРАВИЙ МАРШ.
|
|
Категорія: Ukraina: міфи і правда |
Переглядів: 37 |
Додав: nekrot
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] | |
 | |  |
|
| Форма входу |
|
|
|
| Календар |
|
|
| Пошук |
|
|
|
| Друзі сайту |
|
|
| Статистика |
Онлайн загалом: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
|
