Пишу ці рядки (певніше, перекладаю з російської мови, для багатьох українців іноземної) і не знаю, чи вдасться їх одразу ж розмістити бодай на Сайті-Близнюку Юейпсі.

О, ці блискучі, дивовижні, ні з чим не порівнянні проблеми то з доступом у Всесвітню Мережу взагалі, то з додаванням публікацій зокрема!

Які емоції, які переживання дарують мені вони - проблеми ці!

Напевне без них було б нудно жити, га?

Втім, в оффлайні в Олександра Некрота проблеми ще серйозніші. На жаль, зараз - у даний момент - я не готовий робити набутком громадськості жодну з них. А більшість так і залишаться моєю таємницею.

І взагалі - що там радять не лише псих-олухи, а й Психологи?

Завжди і всім кажи, що в тебе все ОК!

Оточення не любить плаксіїв!

Людина є те, що вона про себе думає - з усіма наслідками, які звідси... Читати далі »

Учора пізно ввечері після додання нової статейки у блог От-КЛИК: не первый, но уникальный сайт Александра Некрота зробив для себе несподіване відкриття.

Виявляється, від написання поста в тематичний блоґ я отримую значно більше задоволення, ніж хорошої статті в газету чи навіть шедеврального вірша.

Можливо, це не відкриття, а просто остаточний висновок. Та й на "Еврику!" Архімеда, котрий на ілюстрації до цього-от запису, він так чи інак не тягне - це я так, пожартував трішки в заголовку. Але...

Пригадався злому Некроту з нагоди сьогоднішнього офіґєнного свята - Дня українського війська - один крилатий вислів.

Хочете дізнатись, який?

А доведеться! :))

"Дивне створіння людина. Скажуть їй, що у Всесвіті 200 мільярдів зірок - повірить. А побачить напис на лавочці "Обережно: пофарбовано!" - торкне пальцем і неодмінно забрудниться".

Кінець цитати.

А я так не чиню.

Хочете - вірте, хочете - ні, але якщо я бачу в парку лавочку, до якої причеплено табличку "Обережно: пофарбовано!" - одразу вірю, що пофарбовано, і не перевіряю.

А який стосунок до цього принципу Олександра Некрота має День українського війська? - запитає Уважний Читач.

Найбезпосередніший.

Я як наслухався оповідей, начитався книг та газет, надивився фільмів про всі армійські "прєлєсті" - ідіотизм, що одно... Читати далі »

Цього дня 17 років тому народ України вільним волевиявленням на всенародному референдумі підтвердив своє бажання жити в незалежній державі, проголосувавши за схвалення прийнятого Верховною Радою 24 серпня Акта про державну незалежність України.

Виходить, населення України саме собі підписало смертний вирок.

Вирок і живим, і ненародженим дітям своїх дітей, їхнім онукам, правнукам, праправнукам і так далі.

Смерть.

Повільне (та навіть не дуже повільне) вимирання.

Ось що принесло жителям Української РСР здобуття незалежності!

І процес триває.

Звідси й напрошується судження, що голосування "За" на референдумі 1 грудня 1991 року для багатьох громадя... Читати далі »